Вівторок, 16.10.2018, 22.45.13 | RSS | Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Бібліотека БЗШ І-ІІІ ст. №15
Головна
Меню сайту
Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


12.05.20
День пам’яті героїв Крут

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

В січні 1918 року на столицю України насувалися озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували добровольчий Студентський Курінь, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь складався зі студентів новоствореного Українського народного університету, Університету імені Святого Володимира (нині це Київський університет ім. Т.Г.Шевченка), а також із гімназистів київських гімназій. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань 27 січня вирушили в похід  проти більшовицької армії на станцію Бахмач, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ. По дорозі отримавши звістку, що ворог в Бахмачі, вони зупинилися за Ніжином, на станції Крути – за 120 км. від Києва.

Цілий день безперестанку 250 досвідчених бійців Української військової школи та юнаки Студентського Куреня (їх було до 300 чол.)  стримували наступ 6 тис. військових під командуванням Муравйова, яких підтримувала вогнем артилерія з бронепотягів. У захисників Крут були тільки 35 кулеметів, рушниці та одна гармата.

35 бійців потрапили в полон.  Сімох полонених більшовики не розстріляли, а відправили в більшовицький тил. Один з них згодом дивом врятувався. Решту муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували, а на світанку повели на розстріл. В зимове холодне небо злетіли звуки гімну «Ще не вмерла Україна». Почав його співати учень сьомого класу гімназії Григорій Пипський, тоді підхопили і інші, а далі пролунала недовга кулеметна черга…

Бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

8 лютого війська Муравйова вступили до Києва, де почався червоний терор.

В березні столицю УНР було звільнено від більшовиків, тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 28 скалічених тіл юнаків. Більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві (Аскольдова могила).

«Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні», — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її.

«Понад все вони любили свій коханий край», — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.

Вічна їм слава.

 

Переглядів: 143 | Додав: Кліо | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018