П`ятниця, 27.04.2018, 06.24.26
Вітаю Вас Гість | RSS

Бібліотека БЗШ І-ІІІ ст. №15

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Корисні поради

Головна » Файли » Поради батькам

Як перетворити читання на захоплення.
30.09.2014, 00.41.47

Канадські колеги стверджують, що проблема читання стоїть у них не менш гостро. Привчати до книжки малюка потрібно чи не з пелюшок.  Дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим.

Найсприятливіші умови для вироблення добрих звичок — у ранньому віці. Звикнути до книжки з малоліття — це не лише полегшити собі подальше життя, а й зробити його цікавішим, насиченішим. І ніякий телевізор чи відео тут не суперник.

Насолода, котру малюк дістає від казки, прочитаної перед сном, допомагає розвинути позитивне ставлення до читання. А якщо це переходить у повсякденне заняття, то він переконується, як високо ви цінуєте читання, коли не жалкуєте відводити йому дорогоцінний і часто обмежений час. Усе, що важливо для вас, набуває цінності й для дитини. І незабаром малюк почне «допомагати» вам читати: перегортатиме сторінки, вказуватиме на слова. У такий спосіб він пізнає правила писемної мови: початок і кінець книжки, рядка, сторінки. Збагачується і словниковий запас, розвивається уява.

Починати слід якомога раніше. Шестимісячний вік — це вже не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє або не розуміє, здавалося б, нічого. Нехай малюк звикає до вашого голосу в поєднанні з добрими, ласкавими почуттями й книжкою. Знайдіть тихе, затишне місце, подалі від телевізора й усього того, що може вам заважати. Нехай це стане традиційним місцем для читання. Подбайте, аби малюк сидів ближче до вас, щоб разом ви могли розглядати малюнки, щоб він допомагав перегортати сторінки.

Привчити себе до книжки складно. Пропоновані поради можна не приймати за прописні істини. Але завжди слід пам'ятати про непоправність того, що нерідко втрачаємо через власне невігластво. Попри всі зміни бібліотека має залишатися осередком духовного становлення дитини.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ

Літературі належить винятково важлива роль у формуванні особистості, розвитку мислення, уяви пам'яті, розвитку інтересів, нахилів дитини. Книга розширює кругозір, робить людину духовно багатшою, хвилює наші почуття, допомагає зрозуміти самих себе, вчить житії.

Книга - найбільша скарбниця, в яку вклали свої думки геніальні представники людства. В книзі - вся багатовікова історія людства, історія боротьби, поразок й перемог, радощів і страждань. Саме з книг ми дізнаємось про минуле, про таємниці природи, про велич людини. А у важкі хвилини життя ми теж тягнемося до книги, бо вона допомагає укріпити віру в себе.

Книга входить у світ дитини задовго до того, як вона стане сама читачем, тому вже з раннього дитинства важливо формувати бережне відношення, любов і повагу до неї. Велике значення у вихованні любові до читання надається саме сім'ї. В деяких сім’ях книги кидають, використовують як підставки, дозволяють малюкам рвати їх, розмальовувати. Не дивно, що при такому відношенні дорослих і у дитини теж зароджується неповага до книги. Навпаки, де бережуть книгу, в дітей виховується відношення поваги до неї, як до чогось цінного.

Добре, якщо з дитинства вже збирається своя бібліотека, куди ввійдуть книги, написані спеціально для дітей, улюблені книги для старшого віку, програмна художня література, спеціальна довідкова література. Росте дитина, а разом з нею збільшується і ваша домашня бібліотека. Але, на жаль, є сім'ї, де взагалі не побачиш книг. Не читають батьки; не будуть читати й діти. На перше місце такі горе-батьки ставлять телевізор, комп’ютер. Годинами дивляться наші дітки все, що потрібно, а що й ні.

Книга в домі повинна стати самим цінним подарунком. Добре закінчення семестру, невеличкий ювілей, вручення паспорта і т.п. А теплий і мудрий підпис не один раз навіє спогади про рідних, про щасливе дитинство. Книги не потрібно збирати заради кількості, для краси (дехто підбирає книги по кольору, розміру - навіть не поцікавившись їх змістом). У бібліотеці любої людини повинні бути книги, пов'язані з його захопленнями, професією, улюблені книги, до яких повертаєшся знову і знову, як до улюбленої мелодії, сімейного альбому.

Завдання батьків полягає не лише в тому, щоб навчити дітей охайно користуватися книгами, збирати їх, а головне - виховувати потребу в читанні літератури, формувати інтерес до неї. Для цього ви повинні самі читати, любити книгу, цікавитись новинками, знати, що подобається вашій дитині.

Відомо, наприклад, що дітей дошкільного і молодшого шкільного віку в книзі приваблює перш за все події, описані автором, яскраві малюнки. Лише до кінця молодшого шкільного віку в дітей з'являється зацікавленість теорією літературного твору, деякими думками. Підлітків уже цікавлять мотиви поведінки літературного героя, його моральні і вольові якості, часто поступки персонажів стають предметом роздумів і критичних оцінок. Інтерес не лише до літературних героїв і їх дій, але і до самого твору в цілому - його ідейному змісту, оцінюється з точки зору можливості школяра знайти в ньому відповіді на актуальні для цього віку запитання: про смисл життя, про своє місце в ньому, про взаємовідносини між людьми, про свої можливості, про те, чого не вчать у школі і про що соромляться запитати в батьків.

Увагу школярів краще за все звернути на те, що події в книзі відбуваються не самі собою, що вони пов'язані з людиною, поведінка якої має свої мотиви і цілі, що поступки - хороші й погані - звершує людина. Особливо важливо допомогти дітям цього віку розібратися в мотивах вчинків героя, в правильній оцінці його поведінки. Варто звертати увагу і на художню цінність літературного твору. Зі старшими дітьми можна вести розмову про стиль письменника, його проблемах, про особистість самого автора.

У кожного віку свої книги. Деякі батьки люблять похизуватись тим, що їх 8-10-ти річні чада читають уже Флобера, Бальзака, Фрейда... Але передчасне читання серйозних книг не завжди приносить користь. Хіба в змозі , наприклад, десятилітня дитина глибоко осягнути справжню велич, складність і поетичність, мудрість таких творів? Найчастіше це приводить до того, що подорослівши, юнаки і дівчата не хочуть читати твори письменників-класиків, бо з дитинства в них відбилось у свідомості , що це щось малозрозуміле, скучне.

Звичайно, не люблять читати ті, в кого погана техніка читання, бо швидко стомлюються , не завжди розуміють зміст. Але ж покращити техніку читання можна лише читанням, читанням вголос. Батьки можуть поступати так: дочитати до самого цікавого місця, а потім попросити дитину продовжити. «Тепер сам почитай, бо я втомився... або... Дочитай, а потім мені розкажеш.» Сумісне читання цінне ще й тому, що під час нього можна звернути увагу на якісь важливі моменти в тексті, деталі. Батьки можуть порадити запам'ятати або виписати в спеціальний щоденник особливо цінні думки. Для сімейного читання краще обрати невеликі повісті, вірші, оповідання, окремі розділи з великих творів. У бесідах батьки не повинні нав'язувати свої думки, але вміло направляти дитячі. Більшу частину книг діти читають самостійно, але ви повинні цікавитись, що і як вони читають. Часто зустрічаються діти, готові читати все, що попадається під руку. Це читання «залпом» і без всякого розбору приносить мало користі, бо залишаються в пам'яті якісь уривки, каламбур. Поступово псується читацький смак, процес читання перестає приносити задоволення, зміст постає у спотвореному вигляді. Тому так важливо вже з раннього дитинства привчати дитину до вдумливого і уважного читання.

Зацікавленість літературою поглиблюється, якщо діти (більш старшого віку) знайомляться з літературно-критичними статтями, книгами автобіографічного чи біографічного змісту, спогади сучасників, що дозволяє розширити знання про творчість того чи іншого письменника, краще зрозуміти особистість самого автора. Нерідко саме з таких книг починається шлях у велику літературу.

Формуючи інтерес до літератури, батьки можуть влаштовувати домашні літературні вечори, вечори поезії. На жаль, батьки-іноді навіть не знаходять кілька хвилин, щоб послухати виразне читання віршу. Все це перекладається на плечі школи, вчителя.

Проводячи відпустки, бажано відвідувати будинки-музеї письменників. Відпочиваючи в Криму, добре було б побувати в будинку Чехова в Ялті, відвідати місця, пов'язані з Лесею Українкою. Деякі літературні твори екранізуються. Відомо, що далеко не завжди фільм поставлений на високому рівні. Переглянувши кінофільм, діти отримують неправильне , збіднене уявлення про сам твір. Тому одне одного не замінює. Глибина думок, багатство мови можна оцінити лише читаючи книгу. Кожен вид мистецтва має свою специфіку. Цікавим, змістовним може бути і кінофільм, і виставки за мотивами літературного твору. Згадаймо хоча б фільми «Тіні забутих предків», «Кайдашева сім’я». Добре поставлений фільм повинен викликати бажання прочитати твір.

Всі ми хочемо бачити своїх дітей розумними, цілеспрямованими, принциповими, вихованими. І в цій складній справі виховання книга - наш вірний друг, порадник, помічник.

Категорія: Поради батькам | Додав: Кліо
Переглядів: 445 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт

Пошук