Вівторок, 11.12.2018, 10.56.13 | RSS | Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Бібліотека БЗШ І-ІІІ ст. №15
Головна
Меню сайту
Категорії розділу
НАКАЗИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ [1]
Про нас [8]
Нові надходження [2]
Ювіляри дня [19]
Календар знаменних дат [6]
Пошук
Вхід на сайт

Календар
«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту


10.00.28
Ювіляри дня - 2 квітня

Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875), видатний данський письменник-казкар, автор 168 казок, найвідомішими серед яких є «Дюймовочка», «Принцеса на горошині», «Кресало», «Русалочка», «Стійкий олов’яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дикі лебеді», «Нове вбрання короля» та ін.

14-літнім підлітком приїхав Ганс – «гидке каченя з характером стійкого олов’яного солдатика»  з провінції до столиці Данії Копенгагена. Цю дату – 6 вересня 1819 року він вважав однією з найважливіших у своєму житті і святкував так само як і день народження. Юнак мріяв стати відомим актором або співаком і пов’язати своє життя з театром. Але вийшло так, що він став письменником. За своє творче життя Андерсен написав чимало. Свою першу книгу він видав у 17 років, утім вона пройшла непоміченою. Першою успішною книжкою на яку звернула увагу читаюча публіка стали «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер» і вийшла вона друком у 1828 році. У 33 Андерсен був доволі відомим не тільки данським, але й європейським письменником-романістом, драматургом. До казок він тоді тільки підступався, хоча й написав їх вже з десяток. Йому було 43 роки, коли в Німеччині вийшло 38-томне (!) видання його творів німецькою мовою. Згодом він об’їздить мало чи не весь світ і буде знайомий з Гюго, Бальзаком, Дюма, Гейне, Діккенсом; йому гратимуть Вагнер, Шуман, Мендельсон, Россіні та Ліст, а серед палких шанувальників його «казкової» творчості буде чимало монарших родин Європи. Втім, цього Андерсену буде замало. Попри всесвітню славу його непокоїтиме думка про те, що на батьківщині, в рідній Данії є люди, які досить критично (а дехто й скептично) ставляться до всього, що виходить з-під його пера. Андерсен був натурою досить вразливою і хворобливо реагував на критику. Його листи, нотатки і автобіографія сповнені нарікань і скарг на долю. Якось, після тріумфальної подорожі по Голландії, Німеччині, Англії, приїхавши додому, Андерсен написав: «Я прибув до Копенгагена. Декілька годин потому я стояв, дивлячись у вікно, коли повз проходили два добре одягнених джентльмена. Вони побачили мене, зупинились, засміялись, і один із них, тицьнувши у мій бік пальцем, голосно, аби я чув кожне його слово, мовив: «Дивись! Ось наш орангутанг, такий знаний за кордоном!»». Андерсен боявся отруєння, пограбування і божевілля; боявся загубити паспорт і боявся собак; боявся потонути і згоріти у полум’ї пожежі (він завжди возив мотузку, аби у випадку пожежі швидко вилізти з вікна); боявся (так само як і Микола Васильович Гоголь) бути похованим заживо. А ще – трихінельозу (тому не їв свинини), страждав від агорафобії та іпохондрії; непокоївся, що не так заклеїв і неправильно підписав конверт; тижнями переживав, що переплатив за книжку чи фрак; все життя мучився від зубного болю. І надзвичайно переймався своєю зовнішністю – йому здавалося, що над ним сміються. Втім любив фотографуватися. Відомі більш як півтораста його портретів. Він довго готувався до процесу фотозйомки, вважав свій правий профіль ліпшим за лівий, подовгу вивчав знімки – наче щоразу сподіваючись, що побачить там щось нове. За словами К’єркегора – співвітчизника і майже ровесника Андерсена, той був схожий на кумедного поетичного персонажа, що ненароком ожив і зненацька з’явився з товстелезної старої книжки віршів, але назавжди забув секрет, яким чином має повернутися назад, на вкриту пилом бібліотечну полицю. На площі перед міською ратушею Копенгагена встановлено пам’ятник видатному данському письменнику, андерсенівська Русалонька є одним із найвідоміших символів Данії та Копенгагена, а вірш Андерсена «Данія, моя батьківщина» й нині вчать напам’ять у данських школах.

Українською мовою вперше 24 казки Андерсена переклав Михайло Старицький («Казки Андерсена з короткою його життєписсю», 1873). Пізніше Андерсена перекладали П. Грабовський, М. Загірня, Олена Пчілка, М. Рильський та ін. Російською мовою твори Андерсена перекладала і Марко Вовчок.

Категорія: Ювіляри дня | Переглядів: 88 | Додав: Кліо | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018