П`ятниця, 27.04.2018, 06.28.00
Вітаю Вас Гість | RSS

Бібліотека БЗШ І-ІІІ ст. №15

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотечний вісник

Головна » 2014 » Листопад » 10 » Ювіляри дня - 13 листопада
23.11.44
Ювіляри дня - 13 листопада

 

 

Народився Павло Губенко (Остап Вишня) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля села Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський р-н Сумської обл.) в багатодітній родині. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, згодом навчався у Києві, у військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету; однак залишив навчання й віддався журналістській та літературній роботі.

«Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» – записав якось Остап Вишня в щоденнику. За кількістю друкованих книжок Вишня посідав в Україні друге місце після Шевченка. Якщо в 1921 році він написав два твори, то в 1923-му їх було вже 270! Тоді ж він видав дев’ять збірників, а через п’ять років – 27!

В 1920-х роках Вишню заарештували як особливо небезпечного злочинця – за те, що служив у військах УНР і друкувався в есерівськой пресі. Засудили до розстрілу, етапували до Харкова. Але не розстіляли! Дуже вже припали до душі місцевим чиновникам його фейлетони! Ніщо людське не було їм таки чуже…

У 1933-му письменника заарештували вдруге, тепер уже за тероризм – замах на партійного діяча Павла Постишева. Хоч і не до сміху було, та на допитах у НКВС письменник не стримував сарказму: «Чому б не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?» – гірко дивувався він. Засудили до 10-ти років позбавлення волі.

Повністю відбувши десятирічний термін в Ухтинсько-Печорському виправному таборі, 1943 року Вишня, не без допомоги О.Довженка, М.Бажана та Ю.Яновського, повернувся в Україну – тероризовану, зруйновану, але невпокорену. Своїми гуморесками вчорашній в’язень мав спростовувати «наклепи» буржуазних націоналістів» та насамперед УПА – такі були правила гри з радянською владою. Кляті ж «націоналісти» подякували гумористові за те, що той першим у широкій радянській пресі поінформував світ, що УПА досі живе й бореться.

Між Остапом Вишнею і мільйонами його читачів завжди було якесь нерушиме й непоясненне порозуміння. Українці відчували у Вишні свого друга й речника. Майстер пародії, шаржу, травестії — Вишня маскувався під «простачка», такого собі казкового «дурника», перед яким пасують мудреці й королі. І таки пасували!

Традиція творів Вишні лежить у бароковій добі вертепу й бурлеску, коли водночас охоплювали “високе” й “низьке”, анекдот і дотеп. Він був чудовий психолог, умів скупими засобами передати химерну гру в людині таких комплексів, як страх, заздрість, задавакуватість, брехливість, наївність, цікавість, жорстокість… Вишню любили і за цю його проникливість, і за його любов до людини. «Треба любити людину. Більш ніж самого себе», – писав він у тому ж таки щоденнику. І лукаво додавав: «Любити, між іншим, це дуже тяжка робота».

Категорія: Ювіляри дня | Переглядів: 73 | Додав: Кліо | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт

Пошук
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930